Ростов-на-Дону — місто на півдні Російської Федерації; адміністративний центр Ростовської області, а також адміністративний центр Південного федерального округу (з 13 травня 2000 року). Знаходиться на межі українського етнокультурного регіону Донщина.

Заснований Грамотою імператриці Єлизавети Петрівни від 15 грудня 1749 році.

Розташований на південному сході Східно-Європейської рівнини, на берегах річки Дон, в 46 кілометрах від місця її впадання в Азовське море, в 1092 кілометрах на південь від Москви.

Населення становить 1 119 398 чоловік (2016), це десяте за чисельністю населення місто Росії. Займає 1-ше місце серед міст Південного федерального округу (Ростов-на-Дону, Волгоград, Краснодар, Астрахань, Сочі). У межах Ростовської агломерації проживає понад 2,16 мільйонів осіб (четверта за чисельністю агломерація країни), Ростовський-Шахтинська поліцентрична агломерація-конурбація має близько 2,7 млн жителів (третя за чисельністю в країні).

Місто є великим адміністративним, культурним, науково-освітнім, промисловим центром і найважливішим транспортним вузлом Півдня Росії. Ростов — порт п#8217;яти морів, значний промисловий, науковий і культурний центр півдня країни, важливий вузол транспортних магістралей.

Неофіційно Ростов нерідко іменують «Воротами Кавказу» і «Південною столицею Росії», донська, комбайнова «столиця», «Ростов-тато».