Виник наприкінці ХІХ ст. на місці руднику Шубінка, на схилах Красної Могили. 1932 року селища Кадіївка, Алмазна, Ірмине, Криворіжжя, Голубівка, Брянка було об’єднано в одне місто Кадіївка. З 1937 р. до 1940 р. мав назву Серго, з 1943 р. до лютого 1978 р. – знову Кадіївка, 1978 р. місто перейменовано на Стаханов (на честь шахтаря-ударника сталінської епохи). У 1962 р. зі складу Кадіївки в самостійні міста було виділено Брянку та Кіровськ (колишню Голубівку) та приєднано до Кадіївки Алмазну й Ірмине. З 1977 р. самостійними містами стали Алмазна та Теплогірськ (колишнє Ірмине). Конфігурація міста зазнавала неодноразових змін. Стаханов належить до величезної агломерації, що склалася на заході Луганської області. Основними галузями промисловості є вуглевидобувна (ДХК „Стахановвугілля”, Стахановський коксохімічний завод), машинобудівна (заводи машинобудівний, вагонобудівний, гідрообладнання), металургійна.

Ірміно (1808-1900 рр. – Петрівка, 1900-1977 рр. – Ірмине, 1977-2010 рр. - Теплогірськ) – центр вуглевидобування (шахта quot;Центральна-Ірминеquot; (кол. ім. Сталіна, ім. ХХІІ партз’їзду), де працював свого часу Олексій Стаханов, шахта № 4-2 біс), завод гідроустаткування.

Алмазна (до 1878 р. – Ізюм) виникла довкола доменного заводу (тепер його демонтовано), діють металургійний і шлакоблоковий заводи.