drupal analytics
URBAN-TRANS.NET
Долучитися    Увійти
Логін:
Пароль:
 

Трамвай - Загальна інформація

Воронезький трамвай - трамвайна система, що функціонувала у Воронежі з 1926 по 2009 рік, з перервою у воєнний час. До кінця XX століття була однією з найбільших у Росії. Після розпаду СРСР у міського господарства виникли великі проблеми (поганий стан доріг, неможливість експлуатації електротранспорту тощо), які до 2010 року повністю не подолані. Трамвайна система була закрита 15 квітня 2009, і Воронеж став найбільшим містом в Росії і Європі без рейкового міського транспорту. Відповідно до заяв і планів місцевої влади, в майбутньому планується створення «з нуля» систем легкорельсового транспорту у вигляді швидкісного трамвая.

11 (23) серпня 1881 року в місті відкрита кінна залізниця (конка). Сполучення зідйснювалося чотирма маршрутами, лінії були прокладені вулицями Великою Дворянською і Новмосковською. У 1914 році було затвердженопланбудівництва електричного трамваю, але Перша світова війна зробила неможливою поставку до Воронежа трамвайних вагонів німецького виробництва. Після війни була революція, громадянська війна, щозмусило перенести запуск трамваю на 12 років.

16 травня 1926 року відкривається трамвайне сполучення по лінії «Вокзал — Маслозавод». Його відкриття описане в романі Ільфа та Петрова «12 стільців» (пуск Старгородського трамваю).

У 1942 році у зв#8217;язку з мобілізацією автотранспорту на фронт трамвай залишився єдиним транспортом у місті. На ньому перевозилися вантажі, він доставляв поранених від вокзалу до шпиталів. Під час окупації було зруйновано 64 кілометри трамвайних шляхів, але трамвайне депо на вулиці 9 січня не було зруйноване — в ньому гітлерівці зберігали танки, а трамваї були майже повністю знищені, мідні дроти зірвані, а рельси німці пустили на укріплення бліндажу.

15 травня 1943 року рух трамваїв було відновлено. Маршрут був лише один: від вокзалу до проспекту Революції, повз Кольцовський сквер на вулицю Плехановську і до кільця на площі Застава. «На прокладанні трамваю кожний працездатний воронежець мав відпрацювати 100 годин. Чоловіків серед відновлювачів майже не було — всі на фронті. Так вся важкість лягла на жіночі плечі. І шлях руками розчищали від завалів, і ями засипали лопатами.»

29 серпня 1954 року було відновлено Водресівський міст, трамвайний рух знову зв#8217;язав два береги (маршрут № 9 Вокзал — вул. Ціолковського). У 1986 році до 400-ліття Воронежа був відкритий Північний трамвайний міст. Міст являє собою двоповерхову триярусну конструкцію. Верхній ярус використовують трамваї, а два нижніх — правий і лівий — служать для проїзду автомобілів. Міст має довжину 1,8 км і проектувався для пуску в місті швидкісного трамваю.

У 2000 році в місті було 20 трамвайних маршрутів, які зв#8217;язували всі райони міста, трамваї обслуговували 60% всіх пасажирів. Станом на 2001 рік загальна довжина трамвайних ліній становила 173,8 км. Існували плани запуску швидкісного трамваю і купівлі 40 вагонів типу «Татра-T6B5» у Німеччині. Однак мерія на чолі з Ковальовим прийняла рішення про демонтаж лінії на Московському проспекті — одній із найбільш завантажених трамвайних ліній міста. Серед причин для початку зняття трамваю, названих Ковальовим, були такі: «необхідно розширити дорогу для автомобілів», «трамвай ніде у світі вже не використовується, в нього немає перспектив розвитку», «цей вид транспорту виявився дуже витратним і малоефективним» і навіть така: «трамваї — екологічно дуже брудний вид транспорту» (джерело: газета «Комсомольська правда — Воронеж» від 1.10.2002). У той же час низка депутатів Міської Думи, а також працівники «Воронежелектротрансу» заявляють, що справжньою причиною було бажання Ковальова позбавити маршрутні таксі, які належали близьким до нього людям, від сильного конкурента. На користь останньої версії говорить той факт, що, окрім трамваю, в місті майже зникли тролейбуси і муніципальні автобуси. На сьогодні 97% перевезень у місті здійснюють приватні маршрутні таксі. У 2002 році були списані 160 вагонів «Татра-Т3» і «Татра-Т6В5», закриті два трамвайних депо, в тому числі на вулиці 9 січня, незруйноване навіть німцями.

1 лютого 2006 року у Воронежі пройшли торги, на які за борги було виставлене майно МП «Воронежелектротранс». Воронезький арбітражний суд визнає торги незаконними і забороняє їх проведення, однак пізніше дані рішення скасовує арбітражний суд Центрального округу Брянська.

2 лютого 2006 року працівники електротранспорту вийшли на мітинг на площі Леніна, вимагаючи від влади відродження електротранспорту. Мер Воронежа Б. М. Скринніков обіцяє, що до 2010 року в місті буде 200 трамваїв і 300 тролейбусів, з них у 2006 році буде куплено 7 трамваїв і 40 тролейбусів.

У 2006 році діє одне трамвайне депо (Трамвайний парк № 3 по вулиці Кривошеїна, 13) і 4 трамвайних маршрути. На лінії виходять 32 трамваї КТМ-5 і КТМ-5М виробництва Усть-Катавського вагонобудівного заводу і 1 трамвай КТМ-5РМ виробництва Воронезького ремонтного трамвайно-тролейбусного заводу (ВРТТЗ). Трамвайне сполучення між лівим і правим берегами ріки Воронеж здійснюється по унікальному двоповерховому Північному трамвайному мосту, який має довжину 1,8 км.

Маршрути: діють три постійних маршрути:

№ 1 вул. Острогожська — ВРТТЗ

№ 2 вул. Перхеровича — Вокзал

№ 7 вул. Газова — вул. Остужева

і один піковий маршрут (два рейси в ранкову «годину пік» і два рейси у вечірню «годину пік»):

№ 8 вул. Перхеровича — ВРТТЗ

Рухомий склад: Трамвайний рух був відкритий вагонами серії «Х». Пізніше в місті експлуатувалися трамваї КТМ-1, МТВ-82, «Татра-Т3», «Татра-Т6В5». У 2006 році для перевезення пасажирів використовується решта трамваїв КТМ-5, КТМ-5М і один вагон 71-605РМ (КТМ-5РМ) виробництва ВРТТЗ. Вагон цієї серії (№ 311) є унікальним у країні, вагони такої самої серї є в Кемерові і Усольї-Сибірському (по 2), але всі, окрім воронезького, обладнані КТСК, а не ТІСК. На ходу залишається також вишка контактної мережі А-1 на базі вагону МТВ-82.