Зимова Олімпіада-84 у Сараєво стала неабиякою подією в історії міста. Саме напередодні ігор було вирішено побудувати у місті тролейбусну мережу. Щоправда, відкриття тролейбусного руху відбулося вже після завершення Олімпіади. Різні джерела дають різні дати відкриття – вересень (два маршрути) або листопад 1984 року (одразу чотири маршрути). До речі, майже такою мережа є сьогодні. Трошки пізніше побудовано приміську лінію до Вогощі, а також пряму лінію нинішньою вулицею Сафета Хаджича, що дозволило перевести туди рух тролейбусів з крутої та звивистої вулиці Краліци Єлени. У такому вигляді мережа існувала до війни. Під час облоги міста рух припинився 14 квітня 1992 р. через запеклі бої в районі Ґрбавіци, внаслідок чого депо було відрізане від основної мережі. На відміну від трамвайної мережі, яка здебільшого не проходила через спірні території, тролейбусна мережа опинилася на територіях, контрольованих сербською армією. А 18 квітня 1992 р. вже сильно постраждало депо. Деякі тролейбуси разом з автобусами було залишено на вулицях і вони протягом тривалого часу слугували прикриттям від снайперів. Контактну мережу було знищено повністю.

Після війни було відновлено декілька тролейбусів та мережу спочатку у західній частині міста. Потім поступово відновили решту ліній. Не відновлювали лише приміську лінію до Вогощі, також було перенесено на 300 м кінцеву Добриня. Стара кінцева опинилася на території Східного Сараєвого, що відноситься до Сербської Республіки. До речі, саме там розташована автостанція Східне Сараєво (Источно Сараjево), куди прибувають автобуси з Белграда.

Зараз у місті працює 5 маршрутів. Незрозумілою є ситуація з маршрутом № 104, який на табличках показано, але насправді у квітні 2013 р. він не працював. Сайт trolleymotion зазначає, що маршрут було закрито водночас з відкриттям маршруту № 108 (єдиний, що не йде до центру). На лінію виходили виключно уживані німецькі тролейбуси.